Є машини, які купують тому що хочуть. А є такі, які просто трапляються — і ти вже не можеш відмовитися. Саме так сталося з цим Fiat 126. Власник шукав Mazda MX5 на Facebook Marketplace, а натрапив на малесеньку жовту «бляшанку» з рожевими колесами, яку роками бачив на парковці біля пабу. Зайшов подивитися без особливого бажання, запропонував ціну, на яку сам не розраховував — і наступного дня вже їхав забирати покупку. Так починаються найцікавіші проєкти.
Що тепер ховається під кришкою моторного відсіку
Стандартний двоциліндровий двигун об’ємом 700 кубів давно полетів на смітник. Натомість у хвостовій частині тепер живе рядна «трійка» BMW K75 — мотоциклетний агрегат, який крутиться до десяти тисяч обертів і звучить відповідно. Технічно він споріднений з деякими двигунами Peugeot, але це вже деталі. Головне — він туди поліз і вписався без кардинальних хірургічних втручань у кузов.
До двигуна йде шестиступінчаста секвентальна коробка передач — і ось тут починається справжнє безумство. Її виготовили вручну в Італії, спеціально для гоночних версій Fiat 500 і 126. Перехідну плиту під неї теж зробили самостійно: фрезерували алюміній, підрізали корпус зчеплення, потім все аргонозварювали. Складно? Так. Але результат того вартий — переключення настільки чіткі та миттєві, що навіть досвідчений автоентузіаст не міг стримати здивування, сидячи за кермом.
Кузов, підвіска, гальма — нічого купленого в умовному «Епіцентрі»
Широкі арки — окрема історія. Замовили з Італії готовий склопластиковий комплект, а він приїхав такий тонкий, що гнувся від легкого натиску. Викинули. Використали як шаблон і зробили власні — з алюмінію, та ще й на болтах, щоб у разі чого можна було замінити без сліз.
Підвіска спереду — незалежна, куплена в Італії. З усіх боків — газові койловери. Гальма: маленькі чотирипоршневі супорти з алюмінієвими дисками — на перший погляд іграшкові, але машина важить близько півтонни, тому вони справляються.
Інтер’єр — витвір двох людей і фрезерного верстата
Усі деталі салону — двері, панель приладів, центральна консоль — зроблені з алюмінію вручну. Один із друзів власника, який займається електронікою і механікою, переробив всю проводку, написав власну програму для панелі приладів і зібрав блок управління без жодного реле чи плавкого запобіжника. Єдине, що прийшло з Китаю — екран для дисплею. Все інше — власне виробництво. Каркас безпеки зварив інший знайомий, який раніше робив клітки для заводських субару команди Prodrive.
Їздити в цьому — як бути в іншому вимірі
Той, хто знімав відео, виходив з машини явно приголомшеним. Його слова: «Це один з найбільших сенсорних перевантажень, які я коли-небудь отримував». Звук, запах, миттєві переключення, вібрація — все кричить «гоночна машина на сотні кілометрів на годину». А дивишся на спідометр — там сорок.
Тато власника, до речі, ненавидить цю машину. Через спеку, шум і повну відсутність комфорту. Але це якраз і є сенс.
Наступний крок — турбіна Garrett. Невелика, розрахована на двигуни до літра об’єму. Просто щоб було трошки веселіше.