Американський мандрівник показав, як перетворив японський Toyota HiAce 1996 року на повноцінний будинок на колесах
Блогер каналу Dusty Odyssey опублікував детальний відеотур своїм унікальним фургоном-будинком на базі Toyota HiAce 1996 року — японського мікроавтобуса, який офіційно ніколи не продавався в Північній Америці, Європі чи Австралії.
Автор вже має досвід життя у фургоні — раніше він жив у Ford Transit Connect. Тепер, застосувавши всі отримані уроки, він зібрав те, що сам називає «ідеальним пригодницьким фургоном».
Головна перевага HiAce — унікальне співвідношення розмірів: фургон коротший за Chevrolet Suburban і такий самий завширшки, як Subaru Outback, але має 3,2 метри вантажного простору. При цьому автомобіль легко паркується і комфортно почувається на вузьких ґрунтових дорогах.
Технічна складова також вражає: 3-літровий турбодизель, 5-ступінчаста механічна коробка передач і повний привід — таке поєднання просто не існує серед американських фургонів. Витрата палива становить близько 8,5 л/100 км навіть із повним облаштуванням салону.
Придбати HiAce у США стало можливим завдяки правилу імпорту транспортних засобів старше 25 років. Цей конкретний екземпляр раніше використовувався як аеропортний шатл на японському курорті.
За п’ять місяців життя у фургоні власник облаштував справжній компактний дім:
- Енергосистема — 4 сонячні панелі по 100 Вт на даху, акумулятори, інвертор на 3000 Вт, підключення до зовнішньої мережі 110В та зарядка від генератора
- Кухня — індукційна плита на два конфорки (замість газової, через ризики CO₂ та бензолу), велика мийка, фільтр води, баки для чистої та сірої води загальним об’ємом до 80 літрів
- Комфорт — дизельний обігрівач, вентилятор на даху, Starlink-інтернет, монітор, який можна розвернути як для роботи, так і для перегляду фільмів у ліжку
- Таємний туалет — за словами автора, найкраща функція фургона, якою він користується набагато частіше, ніж очікував
- Вікна та ізоляція — всі штори пошиті мамою автора з матеріалу thinsulate завтовшки 1 дюйм і тримаються на магнітах та липучках
Автор чесно говорить і про мінуси. Максимальна комфортна швидкість — близько 95 км/год, двигун схильний до перегріву на затяжних підйомах, а запчастини доводиться замовляти з Японії чи Дубаю — очікування від 4 тижнів і довше. Ніхто в Північній Америці фактично не вміє обслуговувати цей мотор.
Наразі автор готується до подорожі на Аляску через Юкон — і сам визнає, що поломка у віддалених районах може стати серйозною проблемою.
Наприкінці відео блогер підкреслює: весь цей арсенал — не обов’язковий.
«Якщо вас цікавить такий стиль життя — просто киньте спальник у машину і спробуйте. Не потрібен фургон, не потрібна сонячна станція. Головне — не те, що всередині, а те, що зовні: дерева, природа, пригоди».
