Позашляховик Mitsubishi Pajero четвертого покоління зберігає високий попит на вторинному ринку автомобілів, проте його експлуатація має низку технічних особливостей. Фахівці сервісних центрів оцінили надійність основних вузлів та агрегатів цієї японської моделі.
Бензинові силові установки V6 об’ємом 3.0 та 3.8 літра характеризуються високим ресурсом, який за належного догляду перевищує 400 тисяч кілометрів. Водночас після подолання стотисячного рубежу в цих моторах часто фіксується підвищена витрата мастила, що усувається заміною поршневих кілець та оливознімних ковпачків. Нестабільна робота на холостому ходу зазвичай пов’язана з несправністю відповідного регулятора, а стукіт під капотом свідчить про знос гідрокомпенсаторів.
Турбодизельний двигун об’ємом 3.2 літра здатний відпрацювати до 500 тисяч кілометрів за умови використання якісного пального. Низькосортна солярка швидко виводить з ладу паливну систему та клапан рециркуляції вихлопних газів. Ресурс паливних форсунок та ланцюга газорозподільного механізму становить близько 150–200 тисяч кілометрів, тоді як турбокомпресор зазвичай витримує понад 250 тисяч кілометрів пробігу.
Повнопривідна трансмісія Super Select II демонструє високу ефективність на бездоріжжі, проте після 120–150 тисяч кілометрів у шліцах валів та карданних шарнірах з’являється природний люфт. П’ятиступенева автоматична коробка передач працює з помітною затримкою, а перші поштовхи при перемиканні між третьою та четвертою передачами можуть виникнути після 150 тисяч кілометрів. Для продовження терміну служби автоматичної трансмісії фахівці радять скоротити інтервал заміни мастила з регламентних 90 тисяч до 45 тисяч кілометрів та регулярно перевіряти ущільнювачі на наявність протікань.
Серед конструктивних недоліків моделі виділяють недостатню жорсткість кузова на кручення, що призводить до перекосів дверних прорізів під час їзди складним рельєфом. Також позашляховик має вразливе лакофарбове покриття, слабку звукоізоляцію салону та схильне до тріщин через великий кут нахилу лобове скло. У ходовій частині внаслідок термічних навантажень швидко деформуються гальмівні диски — іноді вже на перших 20–40 тисячах кілометрів. Регулювальні болти розвалу-сходження закисають за три роки експлуатації без регулярного змащування, а гальмівні супорти потребують профілактичного обслуговування кожні 100 тисяч кілометрів.