Влада американського штату Північна Кароліна ухвалила рішення перетворити пілотний експеримент із впровадження автоматичних систем зчитування номерних знаків у постійну та розгалужену систему стеження за дорожнім трафіком. Відповідна нова норма, закладена в бюджеті штату, офіційно дозволяє розміщувати стаціонарні комплекси Automated License Plate Readers (ALPR) у смугах відведення та на земельних ділянках, що перебувають у підпорядкуванні місцевого транспортного департаменту. Оскільки цей орган обслуговує приблизно чотири з кожних п’яти миль автошляхів регіону, це фактично відкриває правоохоронцям доступ до левової частки всієї транспортної мережі штату.
При цьому розробники та ініціатори проєкту наголошують, що нові камери не є засобами фіксації швидкісного режиму. Законодавство прямо забороняє використовувати зібрані за допомогою ALPR дані для накладення штрафів за звичайні порушення правил дорожнього руху. Комплекси працюють у зовсім іншому форматі: вони автоматично фіксують номерний знак автомобіля, точний час та географічні координати його проїзду. У багатьох випадках сучасні інтелектуальні алгоритми здатні додатково розпізнавати марку, модель і навіть колір транспортного засобу.
Отриманий масив інформації надходить у безпосереднє розпорядження правоохоронних органів. Поліція та Державне бюро розслідувань можуть використовувати ці дані під час оперативно-розшукових заходів, розслідування важких злочинів, пошуку викраденого транспорту або розшуку безвісти зниклих людей. Також за відповідним запитом доступ до бази даних може надаватися федеральним і місцевим службам.
Результати попередньої пілотної програми пояснюють високу зацікавленість силовиків у збереженні та подальшому розширенні цієї системи. Лише за вісім місяців тестової роботи 140 встановлених камер здійснили понад 152 мільйони зчитувань номерів. Для прикладу, лише три комплекси у місті Ролі зафіксували майже 14,8 мільйона проїздів, що дозволило сформувати 956 автоматичних сповіщень у національній базі даних NCIC.
Водночас критики проєкту та незалежні аналітики вказують на неоднозначну ефективність системи. Статистика свідчить, що одне сповіщення про потенційне правопорушення припадало приблизно на 15,5 тисячі проходів авто, а сигнал про викрадений автомобіль формувався лише один раз на 65 тисяч зчитувань.
За загальним правилом, зібрані фотографії та метричні дані зберігаються в системі протягом 90 днів, після чого мають бути вилучені, хоча закон передбачає окремі винятки для розслідувань, що тривають довше. Головним предметом суперечок серед правозахисників залишається той факт, що чимало конкретних регламентів роботи систем залишено на розсуд місцевих поліцейських відділків, а не уніфіковано єдиним кодексом штату. Це викликає занепокоєння щодо захисту приватності мільйонів законослухняних водіїв, чий кожен пересувний крок відтепер фіксується у глобальній базі даних.