Ентузіаст ретроавтомобілів придбав радянський «народний автомобіль» і спробував проїхати на ньому 110 кілометрів по північній Бретані. Попереду чекали п’ять поломок, штовхання вручну та фінальний буксир.
Блогер, відомий під псевдонімом Al, придбав Trabant 601 Combi «наосліп» — не бачивши автомобіля наживо — на фермі в північній Бретані. Двотактний двигун об’ємом 600 куб. см і кузов із дурополасту (спеціальний пластиковий матеріал замість сталі) викликали у нього чималу цікавість.
«Я майже сказав мамі: налаштуй GPS і їдь додому сама, побачимось там» — зізнався водій, поки машина ще нормально їхала.
Старт виявився обнадійливим: після доливання паливної суміші (бензин із двотактною олією у пропорції 50:1) і чистки фільтра, що підтікав, двигун запрацював з першої спроби. Невдовзі Trabant уже їхав берегом моря — до кав’ярні та на пляж.
Проте вже через кілька кілометрів на трасі автомобіль почав глохнути. Діагностика показала несправність електронного модуля запалення — на відміну від традиційних трамблерів із контактами, цю деталь неможливо відрегулювати на узбіччі. Ситуацію врятував запасний старий модуль, знайдений у багажнику разом із цілим арсеналом запчастин: карбюраторами, гальмівними циліндрами, котушками та свічками.
Після ремонту машина рушила знову, однак проблеми продовжилися: обірваний дріт датчика Холла, несправний дріт високовольтного кола, поступова втрата одного циліндра з двох. На останніх кілометрах Al під’єднав баластний резистор, щоб знизити напругу й зменшити навантаження на транзистори — і це дало ще кілька кілометрів ходу.
«Я не здамся. Не сьогодні. Не цій машині» — коментував водій, штовхаючи Trabant угору схилом.
Фінал: автомобіль заглух за 250 метрів від воріт додому. До фінішу довелося додатися з буксиром. Утім, Al вважає поїздку успіхом і планує полагодити запалення, замінити шини та гальмівні колодки перед тим, як розіграти Trabant у лотерею серед передплатників каналу.
Попри всі пригоди, він дав машині несподівано позитивну оцінку: комфортна підвіска, зручна колонкова КПП, дешевий у ремонті двотактний двигун і кузовні панелі, що не іржавіють. «Людям, які критикують цей автомобіль, треба враховувати контекст: у 1960-х це був цілком нормальний транспорт. Проблема в тому, що нічого не змінилося до 1989-го».