Здається, потенціал легендарної платформи ЛуАЗ-969М досі не розкритий до кінця. У телеграм-каналі AC Garage News з’явилися фото унікального саморобного позашляховика, який отримав назву «Тарас» — і це вже далеко не звичайна «Волинянка», а повноцінний 8×8 всюдихід, зібраний на основі кузова моделі ЛуАЗ-1301 «Волинянка» другого покоління.
Раніше подібні саморобні проєкти на базі ЛуАЗ зустрічалися переважно у варіаціях 4×4 та 6×6, тож повноприводний восьмиколісник — справжня рідкість навіть для аматорського автотюнінгу, де фантазія майстрів давно не має меж.
Що особливого в конструкції
Головна фішка цього проєкту — додана вісь, яка перетворила звичну «Волинянку» на важкий позашляховий вездехід. Судячи з фотографій, автомобіль отримав:
- чотири мостиподібні секції з колесами низького тиску — по два колеса з кожного борту з обох сторін кузова;
- подовжену раму, необхідну для розміщення додаткових осей;
- масивні захисні елементи переднього бампера та порогів;
- запасне колесо, закріплене на задніх дверях, за класикою позашляховиків;
- яскраве камуфляжне забарвлення в оливково-чорних тонах з контрастними смугами.
Салон при цьому залишився впізнавано «луазівським» — простий, аскетичний, із класичною круглою кермовою колонкою та мінімумом оздоблення. Втім, судячи з фото, місця в салоні тепер помітно більше, ніж у стандартній «Волинянці» — це вже не двомісний позашляховик, а щось на кшталт компактного вантажопасажирського всюдихода.
Чому саме ЛуАЗ-969М обрали донором
Вибір платформи для подібних експериментів не випадковий. ЛуАЗ-969М — це модель, яку в середині 1980-х Луцький автозавод випускав величезними тиражами, до 16 тисяч екземплярів на рік. Загалом же за час виробництва серії ЛуАЗ-969 (з грудня 1966 по травень 1989 року) підприємство випустило близько 182 тисяч автомобілів усіх модифікацій — 969, 969В, 969А та 969М.
Цікаво, що свого часу ЛуАЗ-969М входив у топ-10 найкращих позашляховиків Європи за результатами міжнародних виставок — попри свою мінімалістичну і, здавалося б, примітивну конструкцію.
Секрет прохідності «Волинянки» — у продуманій компонувальній схемі: короткій колісній базі, невеликій масі та вдалому розподілу ваги, завдяки чому вона нерідко перевершувала на бездоріжжі навіть значно більший УАЗ. Штатний двигун моделі мав скромні 40 к.с. і крутний момент 75 Нм при 2200 об/хв — небагато за сучасними мірками, але для легкого позашляховика цього виявлялося достатньо.
Саморобний тюнінг ЛуАЗ — ціла субкультура
Варто зазначити, що перетворення «Волинянки» на щось незвичне — доволі поширене явище серед українських майстрів-аматорів. На базі цієї моделі вже створювали і клони Mercedes G-Class із гранчастими кузовними панелями, і повноцінні всюдиходи з лебідками та шноркелями, і навіть електромобілі. ЛуАЗ-969 залишається, мабуть, єдиним українським позашляховиком, який колись випускався серійно, а тепер продовжує друге життя в гаражах ентузіастів по всій країні.
Автори проєкту «Тарас» у своєму дописі зазначають, що це вже не перший подібний експеримент — до цього вони демонстрували ЛуАЗ у виконаннях 4×4 та 6×6, тож восьмиколісна версія стала логічним продовженням серії саморобних всюдиходів на базі легендарної платформи.