На тлі збільшення кількості електромобілів загострюється питання фінансування утримання дорожньої інфраструктури. Наразі основний збір на ремонт автошляхів інтегровано у вартість пального через акциз, що де-факто звільняє власників авто на електротязі від фінансової участі у відновленні доріг.
Водночас фахівці вказують на системні недоліки чинної моделі оподаткування. Податок на пальне стягується навіть під час закупівлі палива для стаціонарних генераторів, перетворюючись на загальний енергетичний збір, який не має стосунку до зношення асфальту. Крім того, порушено принцип пропорційності між масою транспортного засобу та його витратою пального. Сучасні важкі гібридні позашляховики можуть споживати менше бензину, ніж компактні малолітражні автомобілі минулих поколінь, хоча саме автомобілі з великою масою завдають найбільшої шкоди дорожньому покриттю.
Окремим фактором є логістичне навантаження на автошляхи. Доставка нафтопродуктів до АЗС потребує регулярного використання важких багатотонних цистерн, які суттєво руйнують траси. Натомість енергозабезпечення електрокарів відбувається через електромережі, що виключає присутність додаткового важкого вантажного транспорту на дорогах.
Для розв’язання проблеми розглядається можливість впровадження альтернативних європейських механізмів оподаткування. Серед базових варіантів фігурує введення цифрової віньєтки з фіксованою щорічною оплатою через державні онлайн-сервіси. Іншою моделлю є розрахунок дорожнього збору на основі маси транспортного засобу, що стимулюватиме автовиробників до зменшення ваги машин. Також обговорюється запровадження спеціального диференційованого тарифу для електромобілів, який має бути нижчим за стандартний паливний акциз через відсутність логістичних витрат на доставку пального.
Оновлення податкової системи потребує комплексного підходу, де враховуватимуться фактична маса автомобіля, його екологічні показники та рівень загального впливу на транспортну логістику країни.