У 1955 році каліфорнійський конструктор Джим Байєрс розробив спортивний автомобіль Byers SR-100, орієнтуючись на передовий дизайн італійських та британських транспортних засобів. У 1957 році ця розробка потрапила на обкладинку автомобільного журналу Road & Track. Видавець видання Джон Бонд високо оцінив естетику кузова, назвавши машину найпривабливішою на тогочасних дорогах, та придбав один екземпляр для особистого користування.
Зовнішність моделі увібрала в себе стилістичні рішення таких відомих європейських кузовних ательє, як Vignale, Bertone, Farina та Touring. Фахівці відзначають значну візуальну схожість SR-100 із німецьким BMW 507, попри те, що американський проєкт був представлений раніше.
Byers SR-100 випускався у форматі кіт-кара: клієнтам постачали виключно скловолоконний кузов, а пошуком шасі та агрегатів вони займалися самостійно. Головною технічною вимогою для встановлення оболонки була наявність колісної бази довжиною 254 сантиметри та ширини колії до 142 сантиметрів. Оптимальними донорами для переобладнання слугували вкорочені рами від моделей Nash Rambler або Buick Roadmaster.
Відсутність єдиного заводського стандарту дозволяла власникам експериментувати з технічним оснащенням. Один із задокументованих зразків був сконструйований на базі шасі Ford 1949 року та оснащений 220-сильним двигуном V8 Chevrolet 265. Завдяки малій вазі, яка в повністю зібраному стані становила близько 900 кілограмів, спорткар демонстрував високі показники швидкості та динаміки.
Попри визнання профільної преси, комерційного успіху проєкт не досяг. У період з 1955 по 1963 рік підприємство виготовило лише близько 25 кузовів. Сьогодні ці автомобілі мають високу колекційну цінність і вкрай рідко з’являються на публічних торгах. Ініціатива 2018 року щодо відновлення виробництва наборів Byers на сучасній платформі Chevrolet Corvette не була реалізована, залишивши оригінальні машини середини минулого століття унікальним явищем автомобільної історії.