В Instagram-акаунті alexandersemakin_pdr користувач Олександр Семакін опублікував знімки рідкісного гостя українських вулиць — розкішного Chrysler New Yorker Brougham середини 1970-х у бордовому кольорі. Автор дописав до фото:
«Справжній автомобіль, колись робили круті речі, що дарували приємні емоції і незабутні відчуття».
Chrysler New Yorker Brougham — це «яхта» 1970-х, яка розтягнулась майже на 20 футів (близько 5,9 м) і важила від 4 800 до 5 000 фунтів. Попереду — хромована решітка-водоспад, приховані фари та фірмовий значок із левом Chrysler. Subaru
З 1976 року New Yorker Brougham став єдиною топ-версією марки, успадкувавши стиль і статус зниклого бренду Imperial — включно з прихованими фарами та характерною вертикальною решіткою. K2 Industries
У 1977 році стандартним двигуном став 440-кубовий (7,2 л) V8 із системою Lean Burn, що розвивав 195 к.с. і 320 фунт-футів крутного моменту. У парі з 3-ступеневим автоматом TorqueFlite ця п’ятитонна машина розганялася до 100 км/год приблизно за 10 секунд. Subaru Витрата пального становила близько 20–24 л/100 км — але покупці Brougham про це не думали.
New Yorker Brougham комплектувався велюровим або шкіряним салоном у шести кольорах, електросклопідйомниками, 6-позиційними кріслами з електроприводом, задніми підголовними подушками, клімат-контролем, AM/FM-стереосистемою з 8-track програвачем — навіть із демонстраційною касетою у комплекті.
Автомобіль також був одним із останніх справжніх «хардтопів» — без центральних стійок між вікнами, що давало відчуття повністю відкритого простору при опущених склах.
Поки Ford і GM починали зменшувати свої автомобілі, Chrysler продовжував ставити на традиційну формулу гігантських розкішних седанів. Але друга нафтова криза 1979 року і жорсткіші екологічні норми змусили компанію переглянути підхід. 1978 рік став останнім для New Yorker Brougham на платформі C-body.
Побачити такий автомобіль у Києві у 2026 році — справжня рідкість. Більшість екземплярів давно осіли в американських колекціях або музеях. Цей же — живе нагадування про епоху, коли американський автопром будував машини так, ніби нафта ніколи не скінчиться.