НАМІ-ЛуАЗ «Прото» (також пишуть «ЛуАЗ-Прото», «ЛуАЗ Прото», LuAZ Proto) — концепт компактного позашляховика, який наприкінці 1980-х створила ленінградська лабораторія НАМІ. Це була альтернатива заводському ЛуАЗ-1301 з Луцька: обидві групи працювали за одним технічним завданням. До серії «Прото» не дійшов.
Головні факти:
- Роботи почалися 1988 року, 1989-го машину показали в головному НАМІ в Москві
- Двигун — МеМЗ-245 від «Таврії» (1,1 л, 53 к. с.), колісна база 2300 мм, шестиступінчаста коробка без роздавальної коробки.
- Автори — ленінградські конструктори Дмитро Парфьонов і Геннадій Хаїнов.
- Прямого стосунку до Луцького заводу проєкт не мав. Префікс «ЛуАЗ» у назві, ймовірно, вказує на замовлення, а не на виробника.
Контекст: чому ЛуАЗу шукали наступника «Волині»
ЛуАЗ-969М наприкінці 1980-х залишався єдиним доступним за ціною автомобілем із такою прохідністю, але вважався застарілим: слабка динаміка, мінімум комфорту, невисока надійність. Тому появу нового ЛуАЗа з інтересом чекали
Техзавдання на ЛуАЗ-1301 створили в Луцьку в середині 1980-х. За ним працювали дві групи: заводська в Луцьку (з 1986 року, серію планували на 1992-й) і ленінградська лабораторія НАМІ (з 1988 року). Офіційного конкурсу, за словами «За рулем», не було: між групами тривало лише «заочне змагання». Деякі видання, називають «Прото» напівофіційною розробкою в рамках конкурсу.
Автори
За «За рулем», ленінградська філія НАМІ була щойно створена для Дмитра Парфьонова і Геннадія Хаїнова, відомих у русі «Самавто» самодільників. Їхній спорткар «Лаура» 1985 року отримав високу оцінку Михайла Горбачова. 1989 року, але їхні шляхи розійшлися. Хаїнов потім збирав позашляховики Jump на базі УАЗа, виробництво припинилося приблизно 2003 року.
Не підтверджено: імена дизайнерів кузова, точні посади авторів («головний конструктор», «завідувач лабораторії»). У відкритих джерелах, які вдалося звірити, цього немає.
Конструкція
Основні рішення за даними «За рулем»:
- Привід і трансмісія. Основним був задній привід, передній підключався. Роздавальної коробки не було. Коробка шестиступінчаста з двома пониженими позашляховими передачами.
- Двигун. МеМЗ-245 від «Таврії», 1,1 л, 53 к. с. Силовий агрегат кріпився на підрамнику. У Ленінграді почали будувати другий, більший зразок під агрегати ВАЗ-2108.
- Підвіска. Спереду McPherson, ззаду залежна De Dion з поздовжніми важелями і штангою, що працює як стабілізатор. Колеса як у «Ниви» з 16-дюймовими шинами.
- Кузов. Каркасно-панельний, за технічним завданням. Капот об’єднаний із крилами, замість бампера трубчастий «кенгурин». Задня частина пластикового даху знімалася.
- Запасне колесо розташували під капотом поруч із двигуном.
Додаткові деталі:
- по твердому покриттю рушали з третьої передачі;
- через низьку енергоозброєність автори передбачили варіант з мотором від ВАЗ-2108.
Не підтверджено: максимальна швидкість «Прото», споряджена маса, точний матеріал панелей (склопластик чи інший пластик), деталі кермового керування й салону.
ЛуАЗ-1301 для порівняння
Заводський проєкт відрізнявся принципово:
- постійний повний привід;
- чотириступінчаста коробка з роздаткою (понижувальна 2,95) і блокуванням міжосьового диференціала;
- передня підвіска McPherson, уніфікована з ВАЗ-2108;
- ззаду незалежна пружинна підвіска (передбачали навіть пневмобалони для зміни кліренсу);
- спереду дискові гальма;
- кузов зі сталевим каркасом і склопластиковими панелями;
- максимальна швидкість 120 км/год.
Випробування проходили на Дмитрівському полігоні, машину продували в аеродинамічній трубі.
Порівняльна таблиця
| Параметр | НАМІ-ЛуАЗ «Прото» | ЛуАЗ-1301 | ЛуАЗ-969М |
|---|---|---|---|
| Колісна база | 2300 мм | 2100 мм (за «За рулем») | 1800 мм (розрахунково за «За рулем»: 2100 − 300) |
| Двигун | МеМЗ-245, 1,1 л, 53 к. с. | МеМЗ-245, 1,1 л, 53 к. с. | близько 40 к. с. |
| Привід | Задній + підключаємий передній, без роздатки | Постійний повний, роздатка, блокування міжосьового диференціала | Підключаємий задній |
| Коробка | 6-ступінчаста (2 понижувальні) | 4-ступінчаста + роздатка | немає даних у цій добірці |
| Передня / задня підвіска | McPherson / залежна De Dion | McPherson / незалежна пружинна | торсіонна ззаду (за «За рулем») |
| Макс. швидкість | немає даних | 120 км/год | близько 95 км/год (за «За рулем») |
| Статус | Концепт, серії не було | Дослідні зразки кількох серій, серії не було | Серійна модель |
Примітка: колісна база 1301 у цій статті — 2100 мм за «За рулем». «Ниву» до таблиці не включено: її дані в цій версії не звірялися з першоджерелом.
Розбіжності в джерелах
- Рік. «Прото» зазвичай датують 1989-м (так і Gazeta.ua), але роботи за «За рулем» почалися 1988-го.
- Конкурс. Одні автори пишуть про конкурс, «За рулем» прямо стверджує, що офіційного конкурсу не було.
- Стосунок до Луцька. Блог Jalopnik пише, що завод мав би будувати машину. «За рулем» наголошує на відсутності прямого стосунку до заводу. Різниця між «замовник» і «виробник» — інтерпретація.
- Доля зразка. Жодного достовірного джерела про те, що сталося з машиною, не знайдено. Твердження «розібрали в 1990-х» у відкритих матеріалах не підтверджується.
Технічні примітки: у «За рулем» в одному місці помилково написано «968М» замість «969М».
Чому проєкт зупинився
За «За рулем», у 1989 році «Прото» відправили в Москву, і там його сприйняли як концепт-кар, а не як основу для розвитку. Роботи в Ленінграді незабаром припинили. Луцький завод тим часом продовжував роботу над 1301: у 1991 році на Дмитрівському полігоні ще випробовували прототипи третьої серії. Але розпад СРСР і розвал централізованого фінансування поховали обидва проєкти. Єдине, що Луцьк реально запустив, — модернізований ЛуАЗ-1302 з двигуном від «Таврії», його формально випускали до 2002 року.
Gazeta.ua додає, що 2002 року для ЛуАЗ-1301 знайшли кошти, але до випуску справа не дійшла.
Оцінка
Автори публікацій високо оцінюють дизайн і компонування «Прото»: пропорції, увага до дрібниць, незвичний капот, трансформовані вантажні можливості. Авто.ру навіть пише, що під емблемою японського виробника така машина могла б стати хітом нового сегмента.
Що ускладнювало б її шлях до серії:
- Авто.ру прямо вказує на низьку енергоозброєність 53-сильного мотора;
- складна шестиступінчаста трансмісія без класичної роздатки була оригінальною, але для серії її довелося б довести (припущення автора статті);
- у середині 1990-х машина вже мала б конкурувати з імпортом, а не з «Нивою» 1989 року (припущення автора статті).
Українська лінія: від «Прото» до LUAZ сьогодні
«Прото» стоїть поряд з іншими невтіленими концептами кінця радянської епохи, зокрема ЛуАЗ-1301 і ЗАЗ «Снага».
Сучасний бренд LUAZ не продовжує історію Луцького заводу. Компанія Luaz Motors не має стосунку до оригінального підприємства, платформу L7e ліцензовано в Китаї. У грудні 2022 року підприємець Вадим Ігнатов презентував електричний пікап (Українська правда): дводверний пікап з великою платформою (вантажність 1 т) і чотиримісний варіант із меншою платформою (500 кг). Кузови закуповують у Китаї. За даними Telegraf (березень 2024), ціна стартувала від близько 5100 доларів, машину позиціюють як спецтранспорт. Актуальні моделі і ціни слід перевіряти на офіційному сайті.
FAQ
- Чи випускали «Прото» серійно?
Ні. Відомий один зразок; другий, більший, почали будувати, але роботи припинили. - Чим він відрізнявся від ЛуАЗ-1301?
Компонуванням і дизайном, довшою на 200 мм базою (2300 проти 2100 мм), задньою залежною підвіскою De Dion, шестиступінчастою коробкою без роздатки та переважно заднім приводом із підключаємим переднім. - Який двигун?
МеМЗ-245 від «Таврії», 1,1 л, 53 к. с. Планували варіант з агрегатами ВАЗ-2108. - Хто автори?
Дмитро Парфьонов і Геннадій Хаїнов з ленінградської лабораторії НАМІ. - Чи збереглася машина?
Достовірних даних немає.