У середині вересня 2026 року дизайнер Роман Прядко опублікував на сторінці RP Design у Facebook концепт під назвою «LUAZ-969M Expedition — еволюція легенди». Він називає роботу «Волинянка II». На рендерах — компактний тридверний позашляховик із короткими звісами, великими грязьовими колесами, високим кліренсом, лебідкою, посиленими бамперами, експедиційним багажником на даху з каністрами і додатковим освітленням, а також повнорозмірним запасним колесом ззаду. Жовто-чорна гама підкреслює утилітарне призначення.
За словами автора, він змінив форму капота і скоригував загальний вигляд після відгуків на попередні версії. Технічних характеристик у проєкті немає — це виключно дизайнерське бачення.
Що збережено від оригіналу
ЛуАЗ-969М цінували не за зовнішність. Його сильні сторони — компактні розміри, мала вага, незалежна підвіска всіх коліс і редуктори в ступицях. Саме це давало високу прохідність. Прядко зберігає цю логіку: невеликий кузов і короткі звіси. Візуально концепт ближчий до сегменту компактних позашляховиків на кшталт Suzuki Jimny, ніж до великих експедиційних машин.
Серійне виробництво легкових автомобілів під маркою ЛуАЗ у Луцьку припинилося на початку 2000-х. Підприємство увійшло до структури «Богдан Моторс». 6 липня 2021 року Господарський суд Дніпропетровської області визнав АТ «Автомобільна компанія „Богдан Моторс“» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру (справа №904/6691/20). Луцький автоскладальний завод №1 продовжував окрему діяльність, переважно з випуску автобусів.
З 2023 року існує ТОВ «ЛУАЗ Моторз» Вадима Ігнатова, яке використовує співзвучну назву для невеликих електричних пікапів. Представники колишнього луцького заводу публічно заявляли, що не мають стосунку до цього проєкту. Ігнатов стверджував, що зареєстрував новий бренд і не пов’язує його з історичним підприємством.
Рендери Прядка існують окремо і від зупиненого виробництва легкових ЛуАЗів, і від сучасних електричних пікапів під схожою назвою.
Обмеження концепту
Проєкт не містить даних про габарити, колісну базу, кліренс, розташування агрегатів чи орієнтовну вартість. Питання жорсткості кузова, безпеки та реалістичності компонування залишаються відкритими. Прядко послідовно працює з українською автомобільною спадщиною (Запорожець, Таврія, ЛАЗ, КрАЗ), створюючи серію візуальних інтерпретацій. Це робота з образом і пам’яттю, а не інженерна пропозиція.
Концепт фіксує інтерес до компактного утилітарного позашляховика. Чи зможе хтось перевести такі ідеї в метал — питання, яке поки що залишається за межами дизайну. У публікації немає згадок про співпрацю з виробниками.