На Арсенальній площі в Києві з’явилися бойові машини, які, здавалося б, назавжди залишилися лише на архівних фотографіях столітньої давнини. Третій армійський корпус презентував відтворені панцерники часів Української Народної Республіки — техніку, яка понад сто років тому стояла на озброєнні легендарних Січових Стрільців.
Йдеться про два бронеавтомобілі: панцерник «Черник», названий на честь сотника Січових стрільців Федора Черника, та панцерник «Отаман Коновалець», який здобув особливу символічну роль — саме на його артилерійському лафеті до київського храму доставили труну з тілом полковника Євгена Коновальця.
Ідея, що народилася з пошуку решток техніки
Ініціатором відновлення історичних панцерників став командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький. Бійці корпусу самостійно розшукали залишки оригінальних машин і, спираючись на архівні фотографії, відтворили точні репліки — такі, якими ці броньовики виглядали 108 років тому. Сьогодні обидва панцерники повністю на ходу.
Відновлена техніка стане основою для майбутнього військово-історичного музею української визвольної боротьби — так у Третьому армійському корпусі пояснюють мету проєкту.
За задумом ініціаторів, попри те, що українське військо тоді не змогло втримати молоду державність, саме той спротив московській окупації заклав фундамент боротьби, яку сьогодні продовжують Збройні сили України. Пам’ять про тих, хто поклав життя за свободу країни століття тому, автори проєкту вважають так само важливою, як і пам’ять про сучасних захисників.
Символічне місце для показу
Локацію для дебютної презентації панцерників обрали не випадково. Саме поблизу заводу «Арсенал» у січні 1918 року гармати Січових стрільців вели вогонь по позиціях більшовиків, допомагаючи придушити повстання на заводі та вибити ворожі сили з укріплених позицій.
Ця експозиція логічно продовжує урочисту містерію спадкоємності українського війська, яку Третій армійський корпус уже проводив 13 серпня. Головна мета організаторів — показати тяглість української військової традиції: за століття кардинально змінилися епохи й техніка, проте ворог, з яким доводиться боротися, залишається тим самим. Окрім того, проєкт покликаний ближче познайомити українців із постаттю Євгена Коновальця — одного з провідників націоналістичного руху та засновників українського війська.
Історія кожної машини
Панцерник «Отаман Коновалець» має особливо цікаву біографію. Виготовлений у Великій Британії на замовлення Російської імперії ще під час Першої світової війни, він згодом був захоплений українськими військовими та переданий 2-му Подільському автопанцирному дивізіону Дієвої армії УНР. Броньовик воював проти більшовицьких та білогвардійських формувань.
До наших днів від оригінальної машини збереглися лише рама та частини корпусу — решту довелося відновлювати за історичними технологіями. Цю кропітку роботу виконали бійці 53-ї резервної роти Третьої окремої штурмової бригади разом із 512-м окремим ремонтно-відновлювальним батальйоном.
Другий панцерник, «Федір Черник», типу Austin 2-ї серії, у свій час був ударною силою Корпусу Січових стрільців — машина мала протикульове бронювання та озброювалася двома кулеметами. Броньовик активно застосовувався в бойових діях автопанцирного дивізіону Корпусу.
Окремої уваги заслуговує 3-дюймова гармата зразка 1908 року, виготовлена на Обухівському заводі в Санкт-Петербурзі. Вона збереглася в майже автентичному стані — ствол, колеса та броньовий щит дійшли до нас практично незмінними. Реставратори свідомо не стали приховувати сліди від уламків на гарматі та передку, залишивши їх як мовчазне свідчення реальних боїв минулого.
Бронетехніка УНР
Історія української бронетехніки часів Визвольних змагань — це радше історія хронічного дефіциту, ніж технологічної могутності. За штатним розписом армія Української Держави мала 8 автопанцирних дивізіонів.
- Кожен дивізіон складався з 6 бронеавтомобілів — 2 гарматних та 4 кулеметних
- Дивізіон ділився на 2 батареї по 3 бронемашини відповідно
- Основним джерелом техніки слугували трофейні броньовики бронедивізіонів колишньої Російської імператорської армії
На папері всі 8 дивізіонів мали налічувати сумарно 48 бронеавтомобілів. Реальність виявилася значно суворішою. Станом на 29 серпня 1918 року, за офіційними даними тогочасного військового міністра, бронетехніка Української Держави перебувала у вкрай плачевному стані.
- Замість запланованих 48 машин у дивізіонах налічувалося лише 31 бронеавтомобіль
- Зі всієї цієї кількості справними залишалися лише 2 машини
- Згодом частину техніки все ж вдалося відновити, і вона взяла участь у бойових діях
Саме на тлі цих суворих цифр особливо цінним видається сучасне відновлення панцерників — воно повертає українцям не лише вигляд конкретних машин, а й розуміння того, якою ціною та якими зусиллями кувалася боротьба за незалежність більше століття тому.
Побачити відтворені панцерники наживо можна протягом місяця на Арсенальній площі в Києві. Після цього техніку чекає тур містами України, тож ознайомитися з живою історією зможуть мешканці й інших регіонів країни.