ЗАЗ-1102 “Таврія” в масовій свідомості назавжди залишилася символом доступного, слабосилого й дещо кумедного українського автопрому. Втім, історія цієї моделі приховує епізод, у який складно повірити з першого разу: у другій половині 1980-х на базі звичайного переднєпривідного хетчбека з Запоріжжя в Естонії побудували справжній ралійний болід, здатний позмагатися з найпотужнішими спортивними машинами свого часу. Ім’я цього проєкту — ЗАЗ-1102 ERF-Mobile.
Найцікавіше в цій історії — те, що болід збудували зовсім не на заводі-виробнику. Ініціатором проєкту став спортивно-технічний клуб при естонській кіностудії “Ееsti Reklaamfilm” (Естреклафільм) у Таллінні, а ідейним натхненником — керівник клубу К. Кеель. Час народження проєкту — 1986 рік, коли радянський автоспорт саме отримав нову класифікаційну категорію А-5, і команда вирішила спробувати свої сили в цьому форматі.
Мотивація була доволі амбітною: створити конкурента вже відомій на той момент Lada EVA — потужному ралійному боліду на 300 к.с., який розробляв вільнюський завод VFTS. Оскільки литовці працювали з базою Lada, естонці вирішили піти власним шляхом і взяли за основу компактну “Таврію”.
Що залишилося від звичайної Таврії
Заявити, що ERF-Mobile — це просто доопрацьована серійна “Таврія”, було б великим перебільшенням. Від донора машина фактично успадкувала хіба що загальні обриси кузова. Автомобіль отримав просторову раму та повністю пластикові кузовні панелі — рішення, типове для справжніх ралійних боїдів того часу, а не для дорожніх авто.
Ключова зміна стосувалась серця машини. Замість штатного мелітопольського двигуна встановили мотор від ВАЗ-2106, форсований і збільшений до об’єму 1,8 літра.
У початковому варіанті двигун видавав приблизно 140 к.с. — цифра сама по собі вражаюча для машини, чий “прабатько” на конвеєрі задовольнявся 53-кінними моторами об’ємом 1,1 літра. За деякими даними, у процесі доопрацювання з двигуна вдалося видушити і значно більше — до 217 к.с.
Двигун при цьому перенесли за спинку сидіння водія — класична для раллійних боїдів середньомоторна компоновка, яка кардинально покращує розподіл ваги та керованість. Оскільки радіатор залишили спереду, а мотор переїхав назад, інженерам довелося повністю переробляти систему охолодження під нову компоновку.
Підвіски зробили повністю незалежними, а через збільшену колію виникла необхідність у розширювачах колісних арок — їх виготовили з пластику. Саме ці розширені та більш “мускулисті” форми і надали автомобілю той агресивний, спортивний вигляд, який кардинально відрізняє його від скромної цивільної “Таврії”.
Основні технічні особливості ERF-Mobile
- Просторова рама та повністю пластикові панелі кузова замість штатної суцільнометалевої конструкції.
- Форсований двигун ВАЗ-2106 об’ємом 1,8 л замість штатного мелітопольського мотора.
- Потужність від 140 до 217 к.с. залежно від стадії доопрацювання.
- Середньомоторна компоновка — двигун за спинкою сидіння водія.
- Повністю незалежні підвіски всіх коліс.
- Розширені пластикові арки коліс через збільшену колію.
Чому проєкт так і не побачив великих перегонів
Історія ERF-Mobile — це історія машини, яка народилася невчасно. Команда встигла побудувати два повноцінні болиди, а третій екземпляр так і залишився недобудованим. Причина проста й доволі типова для автоспорту тієї епохи: категорія ралійної Групи В, під яку значною мірою затягувалась розробка подібних машин, була скасована через серію резонансних аварій із загиблими на трасах чемпіонату світу. Проєкт втратив сенс свого існування ще до того, як зміг проявити себе на серйозних змаганнях.
Тож незважаючи на вдалу технічну реалізацію, ЗАЗ-1102 ERF-Mobile так і не отримав шансу позмагатися на міжнародному рівні. Машина, здатна конкурувати з найпотужнішими ралійними боїдами свого часу, залишилась історичним курйозом — потужним, але приреченим на забуття.
Друге життя після десятиліть забуття
Довгий час доля обох збудованих екземплярів залишалася невідомою — існувала навіть версія, що болід просто втрачений назавжди. Втім, історія отримала щасливе продовження: автомобіль знайшли та відновили фахівці транспортного музею Естонії. Реставрація виявилась не швидкою справою — процес зайняв близько трьох років кропіткої роботи.
Сьогодні відновлений ЗАЗ-1102 ERF-Mobile посідає почесне місце серед експонатів Музею автоспорту в Таллінні — як нагадування про часи, коли навіть скромна українська “Таврія” могла перетворитися на справжнього хижака ралійних трас.