Оцінка технічного стану вживаного транспортного засобу виключно за показниками одометра часто є малоефективною, оскільки кілометраж не відображає реального рівня зносу силового агрегату. Ключовим чинником, який визначає фактичний ресурс двигуна, є загальний час його роботи, зокрема під час зупинок та тривалого простою.
Параметр мотогодин фіксує сумарну тривалість функціонування мотора, враховуючи періоди прогріву, роботу на холостому ходу в заторах або на парковках. Цей показник активно використовують комерційні підприємства для контролю стану корпоративних автопарків, оскільки стандартний пробіг не дозволяє об’єктивно оцінити отримане транспортним засобом навантаження. Велика кількість відпрацьованих годин при незначному кілометражі зазвичай свідчить про складні умови експлуатації в міському середовищі.
Тривала робота двигуна без належного робочого навантаження негативно впливає на його загальну продуктивність. Недостатній тиск та низька робоча температура порушують процес згоряння палива, що є критичним для сучасних дизельних систем. У результаті в циліндрах та елементах вихлопної системи накопичується нагар. Також за таких умов пальне може змішуватися з моторною оливою, погіршуючи її мастильні властивості та прискорюючи руйнування внутрішніх деталей. Додатковим наслідком тривалого холостого ходу є підвищена витрата пального та зростання обсягів шкідливих викидів в атмосферу.