Telegram-канал AC Garage News опублікував унікальну добірку кольорових знімків виробництва ЛАЗ — за рік до того, як завод почав свій довгий шлях до занепаду
На знімках 1991 року — живий завод у повній силі. У кадрі: зварювальники в снопах іскор, ливарники з розпеченими болванками металу в руках, складальники у темних цехах із рядами кузовів, що тягнуться до горизонту, і — головний герой усього цього — вже готовий блакитно-білий автобус ЛАЗ на виході з конвеєра. В кожному кадрі відчувається температура й запах великого виробництва.
Завод, який годував ціле місто
Львівський автобусний завод — ЛАЗ — заснований у 1945 році на базі авторемонтних майстерень. Вже у 1956-му з конвеєра зійшов перший серійний автобус ЛАЗ-695, який швидко став стандартом міського транспорту в усьому СРСР. На піку виробництво сягало 14 000 автобусів на рік — машини йшли до 50 країн світу, від Куби до Угорщини та Єгипту.
У найкращі роки на заводі працювало понад 13 000 осіб. ЛАЗ був не просто підприємством — він формував цілі мікрорайони Львова, утримував дитячі садки, лікарні, спортивні секції. Для десятків тисяч родин завод і був містом.
Як завод зупинився
Розпад СРСР у 1991 році обірвав усі кооперативні ланцюжки: постачальники комплектуючих опинилися за кордонами нових держав, єдиний радянський ринок збуту зник, а замовлення — разом із ним. Протягом 1990-х виробництво скорочувалося катастрофічно. Завод намагався вижити — освоював нові моделі, шукав іноземних партнерів, навіть випускав тролейбуси та трамваї.
У 2000-х ситуація трохи стабілізувалася завдяки держзамовленням і спробам модернізації. Але у 2013 році завод фактично припинив виробництво: борги, відсутність оборотних коштів і конкуренція з китайськими та турецькими виробниками зробили своє. У 2014–2015 роках підприємство оголосило про банкрутство. Обладнання розпродали, цехи частково здали в оренду, а сама назва ЛАЗ перейшла до невеликої компанії, яка збирала поодинокі автобуси аж до 2017–2018 років.
Сьогодні на місці колись найбільшого автобусного заводу — склади, дрібний бізнес і порожні цехи. Фотографії 1991 року, опубліковані AC Garage News, залишаються одним із небагатьох живих свідчень того, яким ЛАЗ був насправді — в часи, коли метал ще плавився, верстати гули, а кожен автобус виїжджав із воріт під власним ходом.
