Спільнота любителів старої техніки Forgotten Wheels Kyiv опублікувала фотографії, які миттєво розійшлися серед шанувальників радянського автопрому: на території кіностудії імені Довженка у Києві виявили одразу декілька автобусів моделі АСЧ-03 “Чернігів” — техніки, яку на очах живих поколінь бачили хіба що в старих фільмах. За словами авторів допису, машини датуються приблизно кінцем 70-х — 80-ми роками, а фотографії зроблені ще в листопаді 2023-го.
Що таке АСЧ-03 і чому він саме “Чернігів”
Абревіатура АСЧ розшифровується просто — автобус спеціальний чернігівський, і випускали його на Чернігівському заводі спеціального автотранспорту. Модель належить до цілого сімейства малокласних автобусів так званої вагонної компоновки: двигун винесений уперед під капот, а весь інший об’єм кузова відданий під салон.
АСЧ-03 прийшов на зміну попередній моделі АСЧ-02 у 1976 році. Технологічно завод змінював виробництво поступово й обережно:
- Перші випуски АСЧ-03 ще зберігали дерев’яний каркас кузова, як і попередня модель
- Зовні нову версію можна було впізнати за відсутністю трикутних бокових віконець та появою вентиляційного козирка над лобовим склом
- Того ж 1976 року завод почав переходити на металевий трубчастий каркас, що знову змінило зовнішній вигляд — задні вікна стали схожі формою на лобове, а решітка радіатора набула прямокутної форми
- Разом з модернізацією зростали й обсяги виробництва: спочатку 18 автобусів на місяць, згодом 50, а ще за рік — уже 100 машин щомісяця
Загалом модель залишалася на конвеєрі надзвичайно довго як для радянської спецтехніки — з 1976 по 1998 рік, тобто пережила сам розпад Союзу.
Чому саме кіностудія — не випадковість
Насправді знахідка на території Кіностудії Довженка має цілком логічне пояснення. Ще на базі попередньої моделі, АСЧ-02, завод випускав спеціальні кінозйомочні автобуси — версії з особливим плануванням салону, де пасажирські двері переносили ближче до середини кузова, а на даху встановлювали спеціальний “партикабль” для перевезення знімального реквізиту.
Тобто ці автобуси споконвічно створювалися не для звичайних пасажирських перевезень, а саме для потреб кіновиробництва — пересувних знімальних груп, транспортування освітлювального обладнання чи акторського складу на локації. Тож їхня присутність на території кіностудії — не музейний експонат, привезений звідкись здалеку, а цілком імовірно техніка, яка десятиліттями безпосередньо працювала на знімальних майданчиках.
Особливості моделі:
- Компонування вагонного типу — з видовженим салоном і мінімальною кількістю виступаючих елементів кузова
- Кузов на дерев’яному, а пізніше металевому трубчастому каркасі
- Мала клас автобуса, розрахований переважно на невеликі групи пасажирів
- Спеціалізовані модифікації для кіновиробництва з переміщеними дверима та дахом-платформою для реквізиту
За інформацією, яка гуляє серед колекціонерів моделі, основними замовниками АСЧ у різні роки виступали сільські клуби, невеликі міські підприємства, а окремі партії пасажирських версій навіть постачалися для радянських військових частин, дислокованих за кордоном.
Скільки може коштувати такий автобус сьогодні
На відміну від масових легкових “олдтаймерів”, АСЧ-03 ніколи не продавався у приватні руки в скільки-небудь значних кількостях і не має усталеного вторинного ринку — це вузькоспеціалізована техніка, яка здебільшого доживає вік на балансі підприємств або, як у цьому випадку, тихо іржавіє на закритій території. Через це говорити про якусь фіксовану ринкову ціну некоректно: подібні екземпляри радше є об’єктом інтересу колекціонерів і музеїв техніки, ніж товаром масового попиту, а їхня реальна вартість визначається виключно в момент конкретної домовленості між власником та покупцем.
Автори допису поки не уточнюють подальшу долю знайдених автобусів — чи розглядається їхня реставрація, чи вони так і залишаться пам’яткою кіновиробництва просто неба. Але сам факт, що така техніка досі фізично існує й доступна для фотографування, уже викликав жвавий відгук серед підписників спільноти.