Серед усіх модифікацій легендарної “Волині” є один екземпляр, який здатен здивувати навіть досвідчених знавців українського автопрому. Йдеться про ЛуАЗ-1302-05 “Форос” — повнопривідний “пляжний” автомобіль, який Луцький автомобільний завод розробив наприкінці 1990-х років як експортну версію звичної “Волині” з відкритим кузовом.
Дизель замість бензину — і не радянський, а італійський
Головна особливість “Фороса” — це силова установка. Замість звичного бензинового двигуна МеМЗ, який стояв на серійних ЛуАЗ-1302, інженери встановили рядний 4-циліндровий дизельний агрегат італійського виробництва — Lombardini LDW 1404 об’ємом 1,4 літра (точніше, 1372 см³) потужністю 35 к.с.
Тут варто одразу розвіяти поширену плутанину, яка регулярно виникає навколо цієї назви: Lombardini не має жодного відношення до суперкарів Lamborghini. Це італійський виробник малолітражних дизельних і бензинових двигунів, які традиційно встановлювали на сільськогосподарську техніку, мотоблоки, газонокосарки та невеликі трактори — звідси і компактний об’єм, і скромна потужність мотора.
За даними різних джерел, реальна потужність двигуна коливається в межах 35–37,4 к.с. при 3600 об/хв, а крутний момент становив близько 8,5 кгс·м при 2200 об/хв — цифри, типові саме для робочих, а не спортивних силових агрегатів.
Чому саме італійський дизель
Вибір такого нетипового мотора пояснювався експортними амбіціями заводу. “Форос” створювали насамперед для постачання за кордон — у країни, де існувала окрема ринкова ніша так званих “пляжних” автомобілів (beach cars): простих, відкритих, невибагливих машинок для відпочинку на морському узбережжі, популярних свого часу в Європі. Орієнтація на італійський ринок, ймовірно, і визначила вибір мотора саме від Lombardini.
Відкритий кузов, дуги безпеки і чудова прохідність
Окрім нового двигуна, “Форос” відрізнявся від базової “Волині” і зовнішньо: автомобіль отримав повністю відкритий кузов без дверей і даху, посилені дуги безпеки та спрощений, “пляжний” дизайн салону. При цьому головна перевага всієї родини ЛуАЗ — позашляхова прохідність — збереглася повністю.
- Двигун: Lombardini LDW 1404, дизель, 1,4 л, 35–37 к.с.
- Максимальна швидкість: до 100 км/год
- Максимальний кут підйому: до 60 градусів
- Поперечна стійкість: до 40 градусів нахилу
- Глибина броду, яку машина здатна подолати: 0,5 метра
- Колісні диски: 13 дюймів (5,5J), шини 186/65R13
Саме поєднання простого, надійного дизельного мотора, легкої ваги та класичної повнопривідної трансмісії ЛуАЗ дозволяло “Форосу” впевнено долати круті схили та піщані пляжні дюни — якраз те, для чого автомобіль і створювався.
Виставковий прототип, який не дійшов до серії
Публіці новинку представили в 1999 році на московському автосалоні MIMS’99, а також показували на київській виставці SIA. Попри цікаву концепцію та явний експортний потенціал, серійного виробництва “Фороса” так і не налагодили — модель залишилася штучним, виставковим проєктом.
Сімейство ЛуАЗ-1302 стало останньою власною розробкою Луцького автомобільного заводу: вже у 2000 році на підприємстві почали налагоджувати збірку автомобілів ВАЗ і УАЗ, а за рік виробництво ЛуАЗ-1302 як морально застарілої моделі остаточно зупинили.
Щодо самого знімка з рекламної листівки 1999 року — зображення червоного відкритого ЛуАЗа на тлі морського пейзажу справді існувало у вигляді друкованих рекламних матеріалів того часу, хоча конкретна версія фото, що циркулює сьогодні в мережі, цілком може бути результатом сучасної цифрової обробки чи генерації, а не оригінальним кадром із 1999 року. Втім, сама модель “Форос” з дизельним мотором Lombardini — це задокументований і цілком реальний епізод історії Луцького автозаводу, а не міфічна чи вигадана машина.
Сьогодні “Форос” залишається радше колекційною рідкістю та цікавим фактом для знавців української автомобільної історії, ніж масовим спогадом — адже до серійного виробництва, а отже, і до реальних дорогах, ця модифікація так і не дійшла.